В селі Зарічево Перечинського району Закарпатської області відбулася наукова практична конференція присвячена пам`яті відомого вченого – лінгвіста Івана Гарайди.В науково-практичній конференції, що проходила в сільському Будинку культури, взяли участь наукова, освітянська і творча інтелігенція області, представники Перечинської та Великоберезнянської райдержадміністрації, студентська та шкільна молодь.
Відкрив конференцію голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина», письменник Василь Мулеса. Він нагадав про знаменні дати, що минули нещодавно: 105 річницю від дня народження видатного земляка, уродженця с.Зарічово Івана Гарайди - мовознавця, педагога, перекладача, просвітителя, бібліографа і видавця лишається маловідомим.«Дана науково – практична конференція покликана відновити пам`ять про Івана Гарайду як вченого європейського рівня, який прислужився до збереження і розвитку національних культур і мовних традицій нашого народу» - підкреслив В.Мулеса.
З доповіддю про Івана Гарайду як філолога, який активно працював у галузі україністики, полоністики та гунгаристики, виступила кандидат філологічних наук, доцент УжНУ Ірина Філак. Доповідач відзначила великий вклад вченого у розвиток лексикографії. На жаль, трагічна життєва доля не дозволила І.Гарайді завершити видання польсько – угорського, угорсько – польського та українсько – угорського словників, а також першого на Закарпатті словника іншомовних слів «Перечинки до словаря чужих словъ»
Про життєвий шлях і наукову діяльність І.Гарайди як історика, мовознавця, редактора, культурно – освітнього діяча йшлося в доповіді доктора історичних наук,професора УжНУ Романа Офіцинського. Ослобливу увагу доповідач звернув на найбільш плідний ужгородський період діяльності І.Гарайди. Впродовж 1940 – 44 р.р. він очолював Підкарпатське товариство наук, публікував і радував більшість видань товариства, зокрема, літературно публіцистичний двотижневик «Літературна неділя» науковий квартальник «Зоря», який виходив руською та угорською мовами і був присвячений питанням історії, етнографії і філософії, молодіжний місячник «Руська молодість», довідкове видання «Загальна бібліографія Підкарпаття», розвідку «Причини до пояснення назв наших сіл», серію книжок «Народна бібліотека» і «Дитяча бібліотека». В 1941 р. в Ужгороді вийшла з друку його «Граматика руського язика», яка стала офіційним підручником для шкіл з рідної мови українців Закарпаття.
Із співдоповіддю «Учений – мовознавець із Заричова» виступила голова районної організації товариства ім.Духновича, учителька української мови і літератури Ганна Мегела (див.статтю, присвячену 105 річниці з дня народження І.Гарайди, яка опублікована в газеті «Лемки Карпат», ч.4 у березні 2009 р.)
Окремі аспекти дослідження «І.Гарайда і сучасність» висвітив заступник голови 300 «Лемківщина» Володимир Шелепець, який відзначив актуальність участі актуального підростаючого покоління у відродженні пам`яті та повернення із забуття визначних наукових, культурних освітніх і громадянсько – політичних діячів краю. На думку виступаючого, знаменитим є факти, що вулиця Івана Гарайди в м.Ужгород попередньо носила ім`я Дзержинського, організатор радянських репресивних органів, які позбавили життя нашого земляка. Заради пам`яті І.Гарайди необхідно противостояти будь-яким проявам диктатури і насильства, придушенню демократичних засад,нищенню національних – культурних гідностей, материнської мови і споконвічних традицій,викривленню історії нашого народу.
Слова шани і захоплення самовідданою, аж до самопожертвою праці Івана Гарайди, його беззастережним служінням науці та ідеалам гуманізму, роллю і патріотичному вихованню молоді прозвучали у виступах начальника відділу освіти Великоберезнянської райдержадміністрації Миколи Пекаря, начальника відділу культури Перечинської райдержадміністрації Марії Пекар, композитора, заслуженого працівника культури України Михайла Керецмана, гостя із Стрія Руслана Гаргая, деректора Перечинської районної бібліотечної системи Любові Герцег, Івана Бачинського, члена національної спілки журналістів України Юрія Мегели, І.Мартона та інших.
"Лемки Карпат"
